Перш за все хотілось би подякувати організаторам цього семінару, який спрямований на обмін досвідом між духовними навчальними закладами у сфері викладання українознавчих дисциплін.
   Окрім викладання суто церковних предметів, духовні навчальні заклади Святої Київської Митрополії завжди ставили на меті виховання патріотично налаштованої молоді. Засобами для реалізації такого курсу є викладання тих предметів, які пов'язані з вивченням рідної мови, вітчизняної історії та розвитку вітчизняного богослов'я впродовж віків.
   Як відомо, законодавство України не дозволяє акредитувати та ліцензувати духовні навчальні заклади в Україні. Єдиним можливим варіантом надання студентам-богословам окрім повної вищої духовної освіти, ще й повної світської освіти є відкриття при церковному закладі приватного вищого навчального закладу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Саме для практичного вирішення цього питання з благословення Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, у січні 2002 року розпочала свою діяльність Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія (ВНЗ УПЦ) (скорочено УУЬА), на базі якої у 2006 році (знову ж таки - з благословення нашого Предстоятеля) було відкрито Карпатський університет імені Августина Волошина (ПВНЗ МОН) (скорочено КаУ). У поєднанні ці вищі навчальні заклади є єдиним духовно-навчальним науковим комплексом «УУБА - КаУ».
   Організація навчально-наукового процесу проходить за двома освітньо-0кваліфікаційними рівнями:
   Відповідно до письмового благословення Блаженнійшого Предстоятеля Української Православної Церкви у академії та в університеті на кафедрі філософії формуються взаємоінтегровані навчальні програми, у тому числі з українознавчих дисциплін:

Бакалаврат

   Українська мова. Вивчення проходить у 3, 4 та 5 семестрах; загальна кількість годин - 108; форма контролю знань студентів - іспит.
   Практичний курс української мови. Факультативне вивчення української мови спрямоване на її поглиблене вивчення для студентів першого курсу бакалаврату (фактично для випускників загальноосвітніх шкіл). Спочатку вивчається теорія (пунктуація, ділова українська мова, навички написання розписок, доручень, тощо). У кінці першого семестру студенти пишуть диктант, який вже на протязі декількох років демонструє підвищення якості знань та навичок студентів після закінчення цього факультативного курсу.
   Історія України. Вивчення проходить у 1 та 2 семестрах; загальна кількість годин - 108; форма контролю знань студентів - іспит
   Всесвітня історія. Вивчення проходить у 1 семестрі; загальна кількість годин - 144; форма контролю знань студентів - іспит.
   Політологія. Вивчення проходить у 5 семестрі; загальна кількість годин - 108; форма контролю знань студентів - іспит.
   Історія української філософії. Вивчення проходить у 7 семестрі; загальна кількість годин - 108; форма контролю знань студентів - іспит.
   Історія слов'янської релігійної думки. Вивчення проходить у 5 семестрі; загальна кількість годин - 108; форма контролю знань студентів - іспит.
   Історія Української Православної Церкви. Вивчення проходить у 5, 6 та 7 семестрах; загальна кількість годин - 108; форма контролю знань студентів - іспит. Особливість предмету полягає у вивченню історії Святої Київської Митрополії від появи християнства на території України до сьогодення.

Магістратура

   Ділова українська мова. Вивчення проходить у 1 семестрі; загальна кількість годин - 72; форма контролю знань студентів - залік.
   Практичний курс української мови. Факультативне вивчення української мови спрямоване на її поглиблене вивчення для студентів першого курсу магістратури (для випускників інших семінарій). Спочатку вивчається теорія (пунктуація, ділова українська мова, навички написання розписок, доручень, тощо). У кінці першого семестру студенти пишуть диктант, який вже на протязі декількох років демонструє підвищення якості знань та навичок студентів після закінчення цього факультативного курсу.
   Вища освіта в Україні і Болонський процес. Вивчення проходить у 3 семестрі; загальна кількість годин - 54; форма контролю знань студентів - залік.
   Історія Православ'я в Україні. Вивчення проходить у 1, 2 та 3 семестрах; загальна кількість годин - 216; форма контролю знань студентів - іспит. Особливість предмету полягає у вивченню історичного розвитку українського Православ'я від появи християнства на території України до сьогодення з урахуванням специфічних особливостей проблем ХХ та XXI століть у православному житті України. За результатами проведення комплексної контрольної роботи (перевірка знань студентів Міністерством освіти та науки України) за 2009/2010 навчальний рік, якісний показник знань студентів УУБА - КаУ з історії Православ'я в Україні становить 70%, що є дуже високим показником знань та навичок студентів академії та університету.
   Богословська думка в Україні. Вивчення проходить у 2 семестрі; загальна кількість годин - 90; форма контролю знань студентів - залік.
   Канонічно-правовий статус Української Православної Церкви. Вивчення проходить у 2 семестрі; загальна кількість годин - 72; форма контролю знань студентів - іспит.
   У контексті українознавства в УУБА та КаУ регулярно проводять наукові конференції, семінари та читання. Так, 21 - 23 жовтня 2010 рокі на базі ДННК УУБА - КаУ, під егідою Міністерства освіти і науки України відбулася міжнародна конференція «Україна: щляхи формування духовно-національної цілісності суспільства та утвердження духовної основи української цивілізації», яка стала суттєвим внеском Української Православної Церкви у розвиток питання патріотичного становлення української нації.
   27 грудня 2010 року в Ужгородській українській богословській академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатському університеті імені Августина Волошина пройшли наукові читання приурочені 1150-ти річчю укладення мирного договору між Руссю - Україною та хрещення Великого князя Київського Оскольда в 860 році. Зокрема, у резолюції наукових читань було наголошено на даті заснування Святої Київської Митрополії у 862 році за запропоновано відзначити у 2012 році 1150-річний ювілей нашої Церкви на широкому науковому та церковному рівнях. Звертаючись до колег - учасників сьогоднішнього семінару хочу висловити пропозицію внести у резолюцію нашого семінару ухвалу про відзначення ювілею Святої Київської Митрополії на рівні духовних навчальних закладів Української Православної Церкви або на базі Київської Духовної Академії, або на базі іншого духовного навчального закладу за згодою.
   Серед щорічних українознавчих закладів в УУБА та КаУ є дні святкування пам'яті Карпатської України - незалежної української держави на території Закарпаття, яке щорічно святкується 14 - 15 березня вшануванням пам'яті загиблих воїнів на Красному полі під Хустом та науковими читаннями в академії та університеті. Зокрема, сьогодні, 15 березня, так само у Свято-Миколаївському актовому залі УУБА та КаУ будуть проведе5ні наукові читання, присвячені дням пам'яті Карпатської України.
   На останок хочу побажати учасникам семінару Божої благодаті, наснаги та творчих сил у вихованні нашої православної молоді!