Головним чином в цій статті мова піде про мормонське поняття про священство, та його різновиди в цій церкві. Справа в тому, що «священством» у мормонів володіють всі охрещені в ЦСОД чоловіки й хлопчики. Під «священством» розуміється «повноваження і сила, які Бог дає чоловікам, щоб вони діяли в усьому, що стосується спасіння людей»1. Саме «священство» поділяється на дві частини – «ааронове» та «мелхиседекове».
   
      Історія появи цих видів «священства» буде описана при аналізуванні життя Джозефа Сміта. Поки що відзначимо, що раніше «священство» могли одержати тільки білі чоловіки: представники інших рас (негроїдної, монголоїдної та австралоїдної) не мали права навіть на «священство» ааронове. Тільки в 1978 р. Спенсер В. Кімбол відмінив цей закон, але не стільки з любові до чорношкірих, скільки через необхідність, про що детальніше буде сказано пізніше.
   
      Сам обряд отримання «священства» автор роботи не бачив, але, наскільки стало зрозумілим з мормонської літератури, він проходить під час недільного тригодинного богослужіння, тобто в присутності всього приходу: чоловіки, що вже мають «священство», стоячи кладуть руки на голову кандидата, що сидить на стулі, мабуть старший посеред них говорить слова молитви, яка, швидше за все, має якусь певну структуру, але не є фіксованою в кожному слові (тобто це свого роду словесна імпровізація, яка повинна відповідати певним вимогам); можливо, що інші чоловіки, що тримають руки, теж моляться про себе, але можливо, що вони тільки слухають старшого. Після цього всі поздоровляють нововисвяченого «священика». Одного разу американський місіонер Браян Лордс (Bryan Lords) с щироюою гордістю розказав мені, якою честю для нього є те, що батько передав йому «священство» мелхиседекове. З цього можна зробити висновок, що в «святих» є доброю традицією, коли батько «висвячує» сина.
   
      «Вище священство – священство Мелхиседекове. У давні часи воно називалось «Святим священством по чину Сина Божого». Але назву змінили, для того щоб ім’я Господнє не було вживано так часто. В давні часи Церква назвала його «Священством Мелхиседековим» по імені великого первосвященника, що жив в часи Авраама … Нижче священство – це придаток до священства Мелхиседекового. Воно називається Аароновим, тому що було даровано Аарону та його синам усіх поколінь»*2. Сьогодні право на «священство» має кожен чоловік, який є членом ЦСОД. У зв’язку з тим, що мормонів «що мають священство, організовано в кворуми»3, в кожному з чинів «священства» повинні бути кворуми його носіїв. Цікаво, що цей порядок був заведений ще Джозефом Смітом, який дав таке розпорядження ще 28 березня 1835 р. Коли воно було записане, то згодом ввійшло до вже цитованого нами тексту 107 розділу УЗ. Отримати «священство» ааронове можна не раніше 12-тирічного віку. Таким чином, перед тим, як хлопчик, що виріс у мормонській сім’ї отримає право на нижче «священство», пройде не менше чотирьох років після того, як він став «святим» ЦСОД, бо, як відомо, мормони не охрещують дітей раніше восьмирічного віку. «Ті, у кого священство ааронове, мають владу відправляти таїнства віри, покаяння та хрещення»*4 . У цьому «священстві» є чотири ієрархічних ступені, або, як їх називають самі мормони, придаткових чини:
   
      а) Диякон (Deacon). Чоловік, що «висвячується» в цей чин, повинен бути не молодшим за 12 років. «Звичайно дияконів призначають подавати причастя членам Церкви, служити боярами, держати церковні будинки й ділянки в гарному стані, служити керівникам священства, вісниками та виконувати деякі доручення, такі як збір пожертвувань від посту»*5. Слід зазначити, що навіть літні чоловіки, які отримають «священство», починають з чину диякона, і лише згодом можуть бути «висвячені» на інші ступені служіння. «Обов’язком президента над чином диякона є головувати над дванадцятьма дияконами, сидіти з ними в раді і навчати їх їхнім обов’язкам, наставляючиодин одного, як це дано згідно з завітами» (УЗ 107, 85);
   
      б) Вчитель (Teacher). У цей чин юнак може бути «висвячений» по досягненні 16 років. Тепер він уже готовить хліб і воду для «причастя», а також виступає в ролі домашнього вчителя по основах мормонства. «Обов’язком президента над чином учителів є головувати над двадцятьма чотирма вчителями і сидіти з ними в раді, навчаючи їх обов’язкам їхнього чину» (УЗ 107, 86);
   
      в) Священик (Priest). Цей чин молодий мормон може заслужити теж у віці 16-ти років. До звичайних обов’язків учителя додається ще трохи можливостей: він може сам хрестити, читати молитву над «причастям». Мормонський «священик» «може також висвячувати інших священників, учителів і дияконів» (УЗ 20, 48). Також він може вести недільні зібрання під час відсутності носіїв мелхиседекового «священства»;
   
      г) Єпископ (Bishop). Звичайно цей чин носить будь-який президент приходу. Він є одночасно адміністратором і вчителем для всіх своїх «святих», що перебувають у даному приході. «Обов’язком президента над Священством Аароновим є головувати над сорока вісьмома священниками і сидіти з ними в раді, навчати їх обов’язкам їхнього чину, як дано в завітах – цим президентом має бути єпископ» (УЗ 107, 87 – 88). Але для того, щоб головувати над всім приходом, до складу якого звичайно ж входять і носії мелхиседекового «священства», «єпископа також висвячен на первосвященника, для того щоб він міг вести всі церковні справи свого приходу»*6. До цього варто додати, що єпископ координує все життя приходу: він займається розселенням місіонерів і дає вказівки тим, хто буде проводити наступні збори або урок.
   
      Підтвердженням дійсності діяльності єпископів і священиків є «ключі священства» – затвердження вищестоячими мормонами повноважень даної особи діяти в тому або іншому чині ЦСОД, про що було вже сказано раніше.
   
      «Мелхиседекове священство є вищим, або більшим, священством … [воно] має ключі духовних благословень Церкви. Через обряди вищого священства сила божественності проявляється людям … Мелхиседекове священство завжди буде частиною царства Божого на землі. Президент Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів є президентом вищого, або Мелхиседекового, священства, і володіє ключами, які стосуються царства Божого на землі»7. Ця форма «священства» надається тільки дорослим чоловікам. Від ааронового воно відрізняється тим, що його носії займаються вже більше відповідальною робото – місіонерством, прозелітизмом і керуванням ЦСОД. Це «священство» містить у собі наступні чини:
   
      а) Старійшини (Еlders). Цим словом, загалом, позначаються всі «священики» мелхіседекового чину: «також старійшиною є «апостол», і про членів Кворуму Дванадцятьох або кворумів сімдесятників доречно говорити як про старійшин»8. Під час знаходження на місії (тобто під час місіонерського служіння, яке повинен пройти кожен без винятку мормон), всі місіонери, за винятком жінок, теж називаються старійшинами.  
   
      В обов’язок старійшин входить «вести збори так, як веде їх Святий Дух, згідно з заповідями й одкровеннями Бога» (УЗ 20, 45), але за умови «коли первосвященик не присутній» (УЗ 207, 11). Тобто за відсутністю президента приходу богослужіння може проводити будь-який носій мелхиседекова «священства», якому це доручив єпископ, який і є президентом приходу. Старійшини «благословляють» дітей та хворих;
   
      б) Сімдесятий (Seventy). Це вже клас професійних місіонерів (в першу чергу це стосується членів Першого та Другого Кворумів), які займаються координацією місіонерської діяльності в зонах і колах. Про особливості їхнього служіння було сказано раніше;
   
      в) Первосвященик. Очолює будь-які зборів «святих» – від недільного парафіяльного, до зональної й навіть генеральної конференції. «Голови колів, місій, члени Верховного головування9, єпископства й інших церковних керівників присвячені в чин первосвященика»10. Два наступних чини – «патріарх» і ««апостол»» надаються тільки первосвященикам;
   
      г) Патріарх (Patriarch). Обирається безпосередньо «апостол»ами й одержує від них «висвяту». Саме від «патріархів» всі члени ЦСОД одержують т.зв. «патріархальні благословення» – особливі листи, на яких написано щось на зразок «програми мінімум» для адресата. «Патріарше благословення містить Господню пораду для особи, яка одержує благословення, і оголошує родовід цієї особи в домі Ізраїля (тобто через це «благословення» людина стає членом мормонського духовного Ізраїлю, який так старанно збирає бог – АБ). Батьки, як патріархи своїх сімей, можуть давати особливі благословення, але такі благословення не записуються і не зберігаються в Церкві»11. Свої «патріархальні благословення» мормони майже не показують нікому, ревносно охороняючи таємницю написаного в них;
   
      д) Апостол. (Apostles) Це найвищий чин у ЦСОД, яким володіє тільки еліта «святих». Це професійні керівники й адміністратори. Цей чин одночасно носять всього п’ятнадцятеро чоловіків з усіх, більш, ніж 11 мільйонів мормонів: це Перше Президентство та члени Кворуму Дванадцяти ««апостолів». Зрозуміло, що ««апостолів» рукопокладають члени Кворуму Дванадцяти під головуванням «пророка» та його радників. «Кожному з них дані всі ключі царства Божого на землі, але тільки старший «апостол», що є головою Церкви, активно користується всіма ключами. Інші діють під його керівництвом»12 .
   
      Всі керівники, починаючи від членів Першого та Другого Кворумів Сімдесятників і вище, перебувають на повному матеріальному забезпеченні ЦСОД. Однак це не зовсім не означає, що рядові мормони живуть тільки для того, щоб забезпечувати своїх керівників, а ті виходять на адміністративну та ієрархічну гору задля власного збагачення. Як правило, поки мормон дійде по ієрархічній градації до ««апостол»а», він є вже досить забезпеченою людиною, бо серед «святих» дуже поширеним явищем є наявність представників великого бізнесу.
   
      На останок скажемо про наявність в ЦСОД обов’язкових Генеральних піврічних конференцій. Як можна помітити з назви вони проводяться раз на півріччя: в травні та листопаді, збираючи всю еліту «святих». Також на конференцію може приїхати будь-який мормон, який знайде для цього можливість. Головна мета цих конференцій – демонстрація підтримки представників Вищої влади ЦСОД, виступи керівництва та доповіді-звіти по роботі, яка була зроблена з часу минулої конференції. Саме на Генеральних Конференціях «підтримуються», тобто офіційно і привселюдно оголошуються всі Президенти ЦСОД.

1.     Путівник по Писаннях. – Вид. Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів, printed in Germany, 2005. С.171.
2.     Основы Евангелия. – Рrinted in Germany, 1990. С. 87 – 88.
3.     Большая Советская Энциклопедия на 3 CD дисках. – ЗАТ «Новый диск», 2004.
4.     Тинги Э. К. Представители зональной власти Церкви из Кворумов Семидесяти//Лиахона, окт. 2002. С. 30 – 31.
5.     Хинкли Гордон Б. Президент кола//Лиахона, июль 2000. С. 60 – 61.
6.     Учения Президентов Церкви: Спенсер В. Кимбалл. – Printed in the United States of America. С. 292 – 293.
1 Путівник по Писаннях. – Вид. Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів, printed in Germany, 2005. С.171.
2 Основы Евангелия. – Рrinted in Germany, 1990. С. 87 – 88.
3 Путівник по Писаннях. – Вид. Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів, printed in Germany, 2005. С. 171.
4 Основы Евангелия. – Рrinted in Germany, 1990. С. 88.
5 Там само, С. 90.
6 Основы Евангелия. – Рrinted in Germany, 1990. С. 93.
7 Путівник по Писаннях. – Вид. Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів, printed in Germany, 2005. С. 104.
8 Там само, С. 189.
9 В російському тексті стоїть словосполучення «Верховного совета». Інакше, як безладдям перекладачів це не можна пояснити. Наприкінці цитованої книги є невеличкий словничок, в якому немає ніякого «верховного совета», але є поняття про «верховное председательство: Кворум, состоящий из председателя Церкви и двух его советников» (С. 331), тобто мова йде про Перше Президентство. Але «верховный совет» і «верховное председательство» є двома різними перекладами одного і того ж поняття. Раніше нами вже були помічені причини неякісного перекладу цієї книги. Ніде, окрім цього майже двадцятирічного видання автору цієї роботи не доводилося зустрічасти словосполучення «верховный совет». Виходячи з вищеназваних причин можна замінити «верховный совет» на «верховное председательство», звичайно, переклавши українською.
10 Основы Евангелия. – Рrinted in Germany, 1990. С. 94.
11 Путівник по Писаннях. – Вид. Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів, printed in Germany, 2005. С. 137.
12 Основы Евангелия. – Рrinted in Germany, 1990. С. 94.