ТОП новини


Відносини Константинопольської Церкви з державою: історія та сьогодення

Історія становлення Константинопольської Церкви безпосередньо пов'язана з перенесенням в 330 році Костянтином Великим столиці Римської імперії з Риму до Візантія. В знак подяки імператору Костянтину за розбудову міста та надання йому статусу столиці Римської імперії Візантій отримав другу назву – Константинополь.

Для столиці імперії, в якій все більшу роль почало відігравати християнство, важливим є апостольська спадковість. Щодо Риму жодних сумнівів не виникає, адже тут проповідували апостоли Петро та Павло, про що залишилось чимало історичних свідчень та, що важливо, письмові згадки. На противагу Риму у Візантії не все так однозначно. Письмових свідчень щодо апостольскої проповіді в цьому місті немає. Однак існує передання, яке свідчить, що Константинопольська Церква була заснована апостолом Андрієм Первозванним, а її першим єпископом був апостол від 70-ти Стахій. Це передання Константинопольська Церква визнає як свідчення свого апостольського достоїнства.

Тим не менш до Другого Вселенського Собору (431 рік) Візантійський єпископ перебував у юрисдикції Іраклійського митрополита. Однак у зв'язку з тим, що Константинополь став містом перебування імператора та столицею імперії, авторитет Константинопольського архієпископа зріс, а сам він отримав першість за честю після Римського єпископа. Згодом, на Четвертому Вселенському Соборі (451 рік) передова роль Константинопольської кафедри на Східних теренах імперії була підтверджена та значно розширена. Цей Собор сформував канонічну територію Константинопольської Церкви, до складу якої увійшли Фракія, Азія і Понт (більша частина Малої Азії і східна частина Балканського півострова). В кінці VI століття, при патріарху Іоанні IV Постнику (582-595 рр..) Константинопольські предстоятелі вперше стали користуватися титулом «Вселенський Патріарх» («Οικουμενικός Πατριάρχης»). Підставою для такого титулу патріарха Константинопольського вважався статус єпископа столиці християнської імперії-ойкумени.

На Трульському соборі (691-692 рр.), 102 правила якого розглядаються як рішення Шостого Вселенського Собору, було встановлено порядок п'яти патріархатів (пентархії), розташованих в церковному диптиху в суворо ієрархічному порядку: Рим, Константинополь, Олександрія, Антіохія, Єрусалим. Система пентархії проіснувала аж до Великого церковного розколу 1054 року. З цього часу Константинопольський Патріарх стає першим за честю серед усіх предстоятелів православних помісних церков.

Церква за часів Візантійської імперії

У перші три століття свого існування Римська Церква жила окремим від держави життям, більше того християнство було забороненою релігією імперії, а всі християни знаходились в переслідуванні збоку держави. Взаємини церкви і держави радикально змінилися після видання в 313 році «Міланського едикту» імператорів Костянтина і Луцинія. За цим едиктом християнство стало однією з легальних релігій Римської імперії, а християнам була гарантована свобода віросповідання. Згодом при імператорі Феодосії Великому «Фессалонікійський едикт» (380 рік) та правила Другого Вселенського Собору постановили необхідність віросповідання всіма підданими Римської імперії християнства. Так християнство отримало державно-панівне становище серед значної кількості вже існуючих релігій Римської імперії, а Церква вступила в тісний союз з державою, внаслідок чого склалася своєрідна система церковно-державних відносин, яка отримала назву «симфонія».

У 6-й новелі імператора Юстиніана Великого (527-565 рр..) сформульований принцип, який лежить в основі симфонії церкви й держави «Найбільші блага, даровані людям вищою благодаттю Божою, є священство і царство, з яких перше піклується про божественні справи, а друге керує і піклується про людські справи, а обидва, виходячи з одного й того самого джерела, складають окрасу людського життя. І якщо священство буде у всьому упорядковане й угодне Богу, а державна влада буде по-правді керувати дорученою їй державою, то буде цілковита згода між ними в усьому, що служить на користь і благо людського роду».

Керуючись цією нормою, імператор Юстиніан у своїх новелах визнавав за церковними канонами силу державних законів. Втім, історія показала, що церковно-державні відносини часто переходили в стосунки, що значно відрізнялися від симфонії. Так, найчастіше втручання імператорів у церковні справи приводили до серйозних проблем, а іноді й церковних розколів.

В 730 році імператор Лев III Ісавр заборонив шанування ікон, чим втягнув церкву і державу в довгий період іконоборчої єресі. Інший випадок мав місце коли імператор Михайло VIII змістив з кафедри Патріарха Йосипа Галесіота, який не підтримував церковну унію на Ліонському соборі 1274 року, а на його місце поставив – Іоана XI Веккі, який вчинив жорстокі переслідування прихильників православ'я. Зокрема, з його санкції стався безпрецедентний розгром візантійським військом монастирів Святої Гори Афон. Ще один приклад негативного втручання держави у церковні справи мав місце, коли ослаблений імператорський уряд, занепадаючої під ударами османів Візантійської імперії, знову вступив в унію з Римською Церквою на Ферраро-Флорентійському соборі 1438-1445 рр., проте імперію це не врятувало.

У 1453 році відбулося падіння Константинополя від ударів турків-османів. Останній візантійський імператора Костянтин XI Палеолог загинув пліч-о-пліч з Константинопольським Патріархом Афанасіем. Разом з ними відійшла у минуле і «Симфонія» у відносинах між церквою і державою.

Православна Церква в мусульманській Османській імперії

З падінням Константинополя і всієї Східної Римської імперії значення Константинопольської церкви серед її пастви значно зросло. Султан Мехмед II, який завоював Константинополь, виявив прихильність до християн. Він дозволив скликати собор, на якому Патріархом було обрано Геннадія Схоларія – учня святого Марка Ефеського та яскравого противника унії з Західною церквою. Султан не тільки визнав Константинопольський Патріархат і його церковну владу над усім православним населенням новоутвореної Османської імперії, але й наділив Патріархів політичною владою, якої вони не мали раніше. Так Константинопольському Патріарху був даний почесний титул «Міллет-баші» (цивільний глава християн). Він також отримав значну частину політичної влади над християнами, і своїм становищем у державі удостоївся права засідати у вищому урядовому органі Османської імперії – Дивані. Відповідно до османських законів інші православні церкви в межах імперії – Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Кіпрська, – хоч і не були ліквідовані, однак опинилися в залежному становищі від Константинопольського Патріарха.

Патріарх Геннадій та Султан Мехмед

Втім, Константинопольська церква при османах не процвітала. Призначення і зміщення Патріархів відбувалось з сваволі султана. При цьому Патріархи не тільки своєю посадою, але і своїм життям відповідали за покірність православного населення Османської імперії. Вони, будучи заручниками волі султана, несли відповідальність за всі негаразди спричинені християнами. Трагічно для Церкви та всього православного народу обернулося Грецьке повстання 1821 року. За наказом султана, відповідаючи за весь православний народ, був по-звірячому вбитий 76-річний старець Патріарх Григорій V. Він прийняв мученицьку смерть в день Пасхи 10 квітня 1821.

На початку XIX століття через ослаблення Османської імперії, серед Балканських народів піднялася хвиля національно-визвольних рухів. Греція, Сербія, Румунія та Болгарії здобувши незалежність від Османської імперії почали формувати власні помісні православні церкви і відійшли з-під впливу Константинопольського Патріархату. Так отримали власну автокефалію Сербська, Грецька (Елладська), Румунська і Болгарська православні церкви.

Константинопольська Церква в сучасний період

ХХ століття стало для Константинопольської церкви не менш драматичним, ніж попередні. В результаті Першої світової війни Османська імперія припинила своє існування і була окупована Англією, Францією, Італією та Грецією. Після підписання Мудроського перемир'я держави-переможниці приступили до розподілу її території. Греція, як союзниця країн-переможниць, отримала обіцянки, що їй будуть віддані Східна Фракія (крім Константинополя), а також Західні райони Малої Азії, де компактно проживало грецьке населення. У цей же період у греків визріла ідея відновлення Візантійської імперії, згідно з якою Константинополь повинен був стати для них «Новими Афінами».

Тодішній Константинопольський Патріарх Мелетій Метаксакіс оголосив, що Константинопольська Церква вже не належить Османській імперії, а відноситься до Греції. В результаті цих подій спалахнула Друга греко-турецька війна (1919-1921 рр.), перемогу в якій здобула турецька армія на чолі з Мустафою Кемалем. Прикрим епізодом грецько-турецького протистояння стала «Різанина в Смирні (Ізмірі)», в результаті якої турками було вбито від 100 до 200 тисяч мирних греків. У 1923 році був підписаний Лозаннський мирний договір, за яким Греція та її союзники повністю відмовлялися від претензій на Західну Анатолію і Східну Фракію. З Туреччини примусово були виселені близько 1,5 мільйонів греків в обмін на виселення 600 тисяч мусульман з Греції. В лютому 1923 року з Константинополя був вигнаний Патріарх Костянтин VI. Здавалося, що історія Константинопольського Патріархату фактично закінчилася. Надії на майбутнє не було й через те, що на території Туреччини залишилося кілька тисяч православних греків.

Проте в ході переговорів Греція та її союзники домоглися від Туреччини обрання нового Патріарха – Василія ΙΙΙ. Турецька делегація наполягла на тому, щоб Константинопольський Патріарх залишався лише керівником православної громади в Туреччині і не поширював свою юрисдикцію на інші країни, на що було отримано згоду і зафіксовано в протоколах договору. Згідно з угодою турецьке керівництво не втручається в справи християнської громади за умови невтручання її предстоятеля в життя інших країн та православних церков.

Новим главою Турецької держави було обрано Мустафу Кемаля Ататюрка, який взяв курс на будівництво нової Туреччини на секулярних і національних засадах. У 1924 році була скасована система халіфату. Було визначено суворі межі між державою і релігією. Так, якщо в Османській імперії життя багато в чому визначалася ісламським законом (шаріат), то в новій республіці була введена система світських законів, побудована за Західним зразком. Багато мусульманських сект були оголошені поза законом, а політичний іслам піддавався жорсткому тиску збоку держави.

Під процеси секуляризації потрапила і Константинопольська Церква. Так, згідно турецького законодавства на Патріаршу кафедру може висуватися тільки громадянин Туреччини, активність духовенства жорстко обмежується, всі релігійні установи перебувають під контролем держави, обмеження стосуються також носіння релігійного одягу для духовних осіб тощо. В результаті цих реформ в 1930 році духовний центр східного православ'я Константинополь було перейменовано в Стамбул, а в 1935 році перлина східного православ'я – Софійський собор з мечеті був перетворений на музей.

Слід зазначити, що іслам завжди мав сильний вплив на характер турецького народу, багато ототожнюють приналежність до нації з приналежністю до мусульманства. Таким чином, християнські та інші немусульманські погляди сприймаються як щось чуже, навіть вороже Турецькій державі. Яскравим прикладом антигрецьких настроїв є погроми 1950-х років, які спричинили те, що православна паства Вселенського Патріархату на території Туреччини в результаті масової еміграції складає приблизно 12 тисяч греків, що живуть в константинопольському кварталі «Фанар».

Загибель Патріарха Григорія V

До цих пір Турецька держава не визнає титул Вселенського Патріарха вважаючи його главою фанарской грецької громади, а саму Патріархію як національне, а не міжнародне утворення. Крім усього іншого, турецька влада заборонила Патріархату володіти будь-якою нерухомістю, відмовляють у візах та дозволах на працевлаштування іноземним громадянам, які бажають працювати з Константинопольською Православною Церквою, втручаються в управління православними школами та виявляють небажання обговорювати ці проблеми з православним Патріархом. Так, у 1971 році за рішенням влади була закрита остання на території Туреччини православна теологічна семінарія на о. Халки.

Все це відбувається попри те, що чинна Конституція Туреччини гарантує свободу віросповідання і дозволяє публічно заявляти про свої релігійні погляди. У той же час вона забороняє будь-яку дискримінацію на релігійному ґрунті, однак, як свідчить практика, ці конституційні права гарантовані тільки мусульманам.

Все ж треба відмітити позитивні зрушення в церковно-державних відносинах, які мають місце протягом останніх років - більш помірковане ставлення турецької влади до Константинопольської Церкви. Причинами цього є намагання Анкари інтегруватися до Європейського Союзу. Однією з основних вимог, що повинні бути виконані на шляху інтеграції Туреччини до ЄС, є гарантування християнам свободи віросповідання без будь-якої дискримінації та належне ставлення до Константинопольської Церкви як історичної організації на території Туреччини.

Зважаючи на обставини, які мають місце у відносинах між «ісламською» Туреччиною та «християнським» Європейським Союзом, значно зросла роль Константинопольського Патріарха як посередника в таких переговорах. Варто зазначити, що теперішній Патріарх Константинопольський Варфоломій, який перебуває на цій посаді з 1991 року, використовує цю можливість сповна. Розуміючи історичну можливість для повернення втрачених позицій Церкви, Патріарх Варфоломій намагається підняти в діалозі з турецькою владою чутливі для церкви та християн теми. Так, серед основних питань переговорів, навколо яких точиться дискусія, є можливість вибору Патріарха Константинопольського серед православних громадян іншої держави з автоматичним наданням йому турецького громадянства та відкриття Халкинської богословської школи для підготовки церковнослужителів для потреб церкви.
Подальший діалог та перспектив церковно-державних відносин важко прогнозувати. Очевидно одне: все залежить від волі Турецької влади йти на поступки та мужності церковних ієрархів, які, використовуючи всі наявні способи, намагаються повернути втрачені позиції церкви для захисту та процвітання християн Туреччини.

Довідка:
Сучасна Туреччина вважається переважно мусульманською країною: за офіційними даними іслам сповідують 99,7% населення країни. Число християн становить близько 100 тисяч чоловік - менше 0,15% від загальної чисельності в 72,5 млн. населення.
Канонічна територія Константинопольського Патріархату включає в себе територію практично всієї Малої Азії, Східної Фракії, Криту, Додеканезьких островів, Святої Гори Афон, Фінляндії, а також приходи Константинопольського Патріархату на всіх континентах світу за винятком Африки.

Ігор Ільтьо, релігієзнавець, Дипломатична Академія при МЗС України, Київська Духовна Академія УПЦ.

uuba adv 2020

koledzh uuba 2020

vydavnyctvo copy

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Влада Північної Македонії просить Вселенського Патріарха визнати автокефалію їхньої Церкви

Влада Північної Македонії просить Вселенського Патріарха визнати автокефалію їхньої Церкви

Президент Північної Македонії написав лист до Вселенського Патріарха Варфоломея, у якому просить визнати авток...

Олександрійський Патріарх: Москва не правильно реагує на українське питання

Олександрійський Патріарх: Москва не правильно реагує на українське питання

Олександрійський Патріарх Феодор II заявив, що народ України має право на власну помісну Церкву і ще раз висло...

В РНБО попередили “миротворців” у рясах про організацію антиукраїнських форумів

В РНБО попередили “миротворців” у рясах про організацію антиукраїнських форумів

Секретар РНБО Олексій Данілов зазначає, що напередодні місцевих виборів спостерігається активізація окремих ре...

Зовсім архієреї. Як скомпрометувати верхівку РПЦ земними багатствами

Зовсім архієреї. Як скомпрометувати верхівку РПЦ земними багатствами

Порівнявши себе з пророком, очільник РПЦ патріарх Кирило закликав паству не вірити власним очам і вухам, якщо ...

“Перша незалежність”. 30 років тому була ухвалена Декларація про державний суверенітет України. СПОГАДИ, ОЦІНКИ

“Перша незалежність”. 30 років тому була ухвалена Декларація про державний суверенітет України. СПОГАДИ, ОЦІНКИ

30 років тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада УРСР конституційною більшістю народних депутатів – 355 “...

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

З початком навчального року, 1 вересня, Україну умовно розділять на зони: "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "...

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

Уряд посилить контроль за дотриманням карантинних обмежень. Про це 25 червня 2020 року,  відкри...

Варфоломій заявив, що шокований заявами Ердогана про Святу Софію

Варфоломій заявив, що шокований заявами Ердогана про Святу Софію

Вселенський патріарх Варфоломій сказав, що шокований заявами президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про&...

Митрополит Епіфаній відвідав у Борисполі відкриття першого в Україні пам’ятника авторові Національного Гімну Павлу Чубинському

Митрополит Епіфаній відвідав у Борисполі відкриття першого в Україні пам’ятника авторові Національного Гімну Павлу Чубинському

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 26 червня 2020 року відвідав місто Бориспіль Київсь...

Зниклі з соборів Києва скарби знайшлися у фондах московського музею (фото)

Зниклі з соборів Києва скарби знайшлися у фондах московського музею (фото)

Це 57 дорогоцінних предметів – церковних речей з ризниць Софійського та Успенського соборів Києва, виготовлені...

ПЦУ прокоментувала справу проти Порошенка через «розпалювання міжрелігійної ворожнечі»

ПЦУ прокоментувала справу проти Порошенка через «розпалювання міжрелігійної ворожнечі»

У Київській митрополії Української православної церкви (ПЦУ) у п’ятницю поширили заяву після по...

Заборонені весілля, закриті садочки та ресторани: на Закарпатті посилюють карантин

Заборонені весілля, закриті садочки та ресторани: на Закарпатті посилюють карантин

Відповідне рішення прийняла обласна регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайни...

Відео дня