Сьогодні, улюблені браття й сестри, ми традиційно, у третє за час Святого Великого Посту, зібралися на богослужіння, яке  іменується «Пасії», тобто - «страсті» Христові. Сьогодні слухаючи Святе Євангеліє від Луки, ми знову подумки поринули у ті далекі часи, коли сталося величезне беззаконня - був розіп'ятий на хресті Спаситель світу - Господь наш Ісус Христос.

Святий Апостол і Євангеліст Лука зображується на іконах з символом Тельця, адже у його Євангелії змальовується величезна Жертва, якою ми отримали спасіння, й ми щойно чули про усю жахливість цієї Жертви.

Про страждання Христа можна говорити безкінечно. Це - духовна безодня, яку не в силах вичерпати ніяке людське слово.

Але нам варто сьогодні знову й знову пройнятися усією трагічністю того моменту, коли заради любові до роду людського Господь прийняв страшні хресні муки.

Надто важкою була смерть Спасителя нашого, особливо зважаючи на те, що це були зовсім невинні страждання.

Слід зауважити, що у ті часи на хресті розпинали лише найбільших злочинців...

І ось, розлючений натовп іудеїв, дивна річ, хулив й ображав саме Того, Хто був розіп'ятий невинно, саме Господа, незважаючи на справжніх злочинців.

Ми щойно були свідками того, які невимовні душевні страждання терпів Спаситель, будучи жертвою ось такої прикро-жахливої поведінки народу, якому Він не причинив ніякого зла, навпаки, творив чудеса - зціляв хворих, воскрешав мертвих, дарував зір сліпим... вже не говорячи про предвічний план спасіння людства від гріху, прокляття і смерті.

Поруганий й знесилений Він втрачає останні сили на хресті, а розлючений натовп, плюючи в невинне обличчя Христа, злобно, знущаючись, вигукує: "якщо Ти ХС, то спаси Себе - зійди із хреста...".

ХС, мовчки дивлячись на Своїх катів, терплячи побої та поругання, молиться за них, промовляючи: Господи, прости їм, не знають бо що роблять"

Було б добре, якби кожен з нас, коли гнів підступає до серця, згадував про Христа, Який молився за Своїх мучителів...

Нам, людям що живуть у жорстокому світі, важко це збагнути - ХС благословляє ображаючих Його, тих, для кого Він так багато зробив, і хто виявився таким невдячним за Його благодіяння...

Далі відбувається ще одне диво, замислюючись над цим епізодом Святого Євангелія, переконуєшся, що Новий Заповіт не випадково називається саме «Новим», адже тут написано про дивні речі! Якщо нас запитують: «Хто перший потрапив до раю, ми, християни, упевнено відповідаємо: «розбійник!» - ось яке диво! Так, Христос проявляє милосердя до каючогося грішника: серед криків виючого, безумного, натовпу, раптом звучить голос розбійника, розіп'ятого на сусідньому хресті: "Помяни мене, Господи, коли прийдеш у Царствії Твоєм!..."

Дивно бачити, але світло, яке засяяло з Хреста Господнього, Божественне світло любові, розсіяло темряву у серці розбійника, можна сказати, спалило гріховну скверну і натомість у ньому засяяв образ Божий, який був так затьмарений гріхами. Словом, розбійник переродився, бачачи любов Невинного Страждальця ХР до роду людського. Відкрилося серце його для Бога, а вуста для захисту Невинного і це принесло втіху Господу, бо більш ніхто з натовпу не виказав Йому співчуття...

Цей епізод вводить в оману багатьох невіруючих людей, які спокушаються і дорікають нам - Православним, що, мовляв, у вас зручна релігія -  можна усе життя грішити і робити смертні гріхи, а наприкінці життя одним поривом покаятися і все - ти у раю. Але зовсім не такій легковажності вчить нас Святе Письмо - це дуже недалекоглядний погляд. Суть цього епізоду у милості Божій, яку Господь явив до благоразумного розбійника, але ж поруч був і не розумний... Я чомусь впевнений, що ті, хто спокушаються й мислять подібним чином є саме нерозумними розбійниками, вони й у такому стані не переставали би хулити Христа!

Розбійник виявився вірним ХР тоді, коли навіть найближчі учні розбіглися далеко від Голгофи, його каяття, яке, можливо, вже давно не давало спокою стражденній душі, вилилося саме зараз, коли передсмертні муки були особливо нестерпними - замість того, щоб терплячи невимовний біль та будучи майже у передсмертній агонії, проклинати все і вся, розбійник сповідує Христа Богом і це коли навіть апостол Петро - камінь Церкви зрікся свого Божественного Вчителя ... І у відповідь на стійкість та щире покаяння, якого, нажаль важко знайти й у віруючих людей, ХС й відповідає йому: "амінь говорю тобі, сьогодні ж будеш зі Мною в раї".

Ось такий урок любові дає нам хрест Христовий, улюблені браття й сестри -  любові, яка не згасала, не дивлячись ні на що, навіть на найстрашніші катування.