ТОП новини


Ректор УУБА-КаУ архімандрит Віктор (Бедь) надіслав пропозиції до проекту Концепції вищої духовної освіти Української Православної Церкви

9 березня 2013 року, ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор, архімандрит Віктор (Бедь) надіслав голові Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ Преосвященнійшому Клименту (Вечеря), єпископу Ірпінському, вікарію Київської Митрополії, доценту письмові пропозиції та доповнення до проекту Концепції вищої духовної освіти УПЦ, що була розглянута і схвалена за основу на засіданні Навчального комітету 7 березня ц.р.

    До відома всіх тих, хто цікавиться питаннями реформування та розвитку вищої духовної освіти і науки Української Православної Церкви, нижче друкуємо пропозиції професора, архімандрита Віктора (Бедь) з даного питання.

ТЕКСТ ДОКУМЕНТУ:

Його Преосвященству,
Преосвященнійшому КЛИМЕНТУ,
єпископу Ірпінському,
вікарію Київської Митрополії,
голові Учбового комітету при
Священному Синоді
Української Православної Церкви, доценту.
м. Київ, вул. Лаврська, 15, корп. 64,
01015


    Вихід. № 17/08 - 13
    від 09 березня 2013 р.


Про доповнення та редакційні
правки до проекту Концепції
вищої духовної освіти УПЦ

Ваше Преосвященство!
Дорогий Владико!

   На виконання рішення Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ про схвалення за основу та доопрацювання проекту Концепції вищої духовної освіти Української Православної Церкви від 7 березня 2013 року, надсилаю доповнення та редакційні правки, які прошу врахувати при доопрацюванні вище зазначеного документу:

    1. Розділ 1 проекту Концепції доповнити новими пунктами:
    «1.4. До складу Учбового комітету з правом вирішального голосу входять за посадами: голова Учбового комітету та ректори вищих духовних навчальних закладів за посадою.
    Рішення Учбового комітету ухвалюються шляхом досягнення взаємного консенсусу (загальною згодою) та носять, як правило, рекомендаційний характер.
У випадку не можливості, з поважних причин, того чи іншого члена Учбового комітету прийняти участь в його засіданні, він має право делегувати замість себе уповноваженого представника з правом вирішального голосу.
    1.5. За рішенням Учбового комітету, в його складі можуть створюватись організаційно-технічні підрозділи, комісії, підкомісії, робочі групи, ради за відповідними напрямами роботи, персональний склад яких формується за поданням голови Учбового комітету, вищих духовних навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які співпрацюють із Українською Православною Церквою.»

    2. Абзац другий п. 2.2. Розділу 2 проекту Концепції викласти у наступній редакції:
    «Вищі духовні навчальні заклади є структурними підрозділами Української Православної Церкви та перебувають у канонічному підпорядкуванні єпархіальному архієрею, на території єпархії якого вони знаходяться, у відповідності до положень Статуту про управління УПЦ та Статуту про вищий духовний навчальний заклад.»
    3. Друге речення абзацу третього п. 2.2. розділу 2 проекту Концепції викласти в наступній редакції:
    «За дорученням Священного Синоду Української Православної Церкви Учбовий Комітет у складі уповноваженої комісії, може проводити інспектування вищих духовних навчальних закладів на предмет дотримання положень Статуту про управління УПЦ, рішень Священного Синоду УПЦ, розпоряджень Предстоятеля Української Православної Церкви, положень Статуту про вищий духовний навчальний заклад та за її результатами вносити свої пропозиції на розгляд Священного Синоду УПЦ.»
    Виклад запропонованої редакції, даного положення, відповідає вимогам ч. 1 ст. 11 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (Релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) мають право створювати духовні навчальні заклади...) та п. 4 Статуту про управління УПЦ (Духовні навчальні заклади засновуються згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви...), оскільки тільки той орган церковного управління, який наділений правом створювати вищий духовний навчальний заклад, наділений і виключним правом приймати ті чи інші рішення щодо діяльності (атестації чи не атестації) вищого духовного навчального закладу.
     4. Абзац перший п. 2.4. Розділу 2 проекту Концепції викласти в наступній редакції:
    «Учбовий комітет є уповноважений Священним Синодом Української Православної Церкви органом церковного управління, що координує діяльність вищих духовних навчальних закладів в галузі духовної освіти і науки за такими напрямками:»
   Дана редакція запропонована з урахуванням того, що центральним органом церковної влади в галузі духовної освіти і науки і щодо діяльності духовних навчальних закладів у відповідності до п/п. г) п. 7 Статуту про управління УПЦ є Священний Синод Української Православної Церкви (який наділений правом створювати, реорганізовувати і ліквідовувати духовні навчальні заклади, ухвалювати їх статути, призначати або затверджувати їх ректорів).
    5. П/п. а) п. 2.4. розділу 2 викласти в наступній редакції:
    «а) адміністративним:
- координації діяльності вищих духовних навчальних закладів в галузі духовної освіти і науки;
- сприяння розвитку вищих духовних навчальних закладів;
- за дорученням Священного Синоду Української Православної Церкви або Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, у складі уповноваженої комісії, інспектування вищих духовних навчальних закладів;
- розробки проектів церковних освітніх стандартів, типових статутів та положень, інших нормативних актів з регулювання вищої духовної освіти і науки;
- створення бази даних навчальних закладів в системі вищої духовної освіти;
- створення системи стимулювання викладачів вищих духовних навчальних закладів до написання і захисту ними дисертаційних досліджень на здобуття наукових ступенів доктора богослов'я (теології) (кандидата богословських (теологічних) наук), доктора філософії у галузі науки та доктора богословських (теологічних) наук, доктора наук (у галузі наук);
- розробки та впровадження механізмів фінансового, матеріально-технічного, інформаційного та бібліотечного забезпечення вищих духовних навчальних закладів;
- розробки рекомендацій щодо забезпечення внутрішньо церковної кадрової політики у галузі вищої духовної освіти;»

    6. П. 2.5. Розділу 2 проекту Концепції виключити повністю, оскільки питання про присвоєння вчених звань доцента і професора відноситься до виключної компетенції Вчених рад вищих духовних навчальних закладів, регулюється їх Статутами і підлягає за поданням визначених у встановленому порядку уповноважених осіб (зокрема правлячих архієреїв або безпосередньо ректорів) затвердженню Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви (п/п. й) п. 11; п. 5 Статуту про управління УПЦ).
Учбовий комітет не є статутним органом управління (Вченою радою або спеціалізованою Вченою радою) того чи іншого вищого духовного навчального закладу, а відтак не може бути наділений повноваженнями приймати рішення про присвоєння чи не присвоєння вчених звань доцента і професора, та у відповідності до положень Статутів вищих духовних навчальних закладів не наділений правом представляти їх з даного питання перед Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви.
    7. Розділ 3 проекту Концепції викласти в наступній редакції:
    «3.1. До структури вищої духовної освіти Української Православної Церкви входять навчальні заклади наступних типів: духовне училище (коледж), духовна семінарія, духовний університет, духовна академія та інші вищі навчальні заклади, визнанні Священним Синодом УПЦ, що здійснюють підготовку фахівців з вищою духовно-богословською освітою для потреб Української Православної Церкви за необхідними спеціальностями, спеціалізаціями та відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.
    3.2. Для підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації і забезпечення належного рівня освітньої та наукової діяльності вищих духовних навчальних закладів в Українській Православній Церкві існує дворівнева система наукових ступенів - доктора богослов'я (теології) (кандидата богословських (теологічних) наук), доктора філософії у галузі науки та доктора богословських (теологічних) наук, доктора наук (у галузі наук), та відповідно вчених звань - доцента і професора.
    3.3. Вищі духовні навчальні заклади Української Православної Церкви, в залежності від канонічно-правового права на підготовку фахівців того чи іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, поділяються за рівнями акредитації: ІІ; ІІІ; ІУ рівні:
    3.3.1. До ІІ рівня акредитації відносяться духовні училища (коледжі), які наділені правом підготовки фахівці з вищою духовною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста;
    3.3.2. До ІІІ рівня акредитації відносяться духовні семінарії, які наділені правом підготовки фахівців з базовою вищою духовною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра;
    3.3.3. До ІУ рівня акредитації відносяться духовні університети, духовні академії, які наділені правом підготовки фахівців з базовою вищою духовною освітою та повною вищою духовною освітою за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, магістра.
    3.4. Духовне училище (коледж):
    3.4.1. Духовне училище (коледж) - вищий духовний навчальний заклад ІІ рівня акредитації, що здійснює підготовку церковних працівників з неповною вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
    3.4.2. Нормативний термін оволодіння навчальною програмою в духовному училищі (коледжі) складає:
   - на основі базової середньої освіти (9-ти класів) - 3 роки;
   - на основі повної середньої освіти - 2 роки.
    3.4.3. Форми навчання у духовному училищі (коледжі):
  - на основі базової середньої освіти (9-ти класів): денна;
   - на основі повної середньої освіти: денна, заочна, дистанційна.
    Нормативний термін навчання за заочною та дистанційною формою навчання, за рішенням уповноваженого органу управління духовного училища (коледжу), може бути збільшеним до одного року.
    3.4.4. Підготовка церковних працівників здійснюється через засвоєння ними основ православної віри, основ духовного життя православного вірника, християнських норм моральності, а також розуміння православного богослужіння.
    3.4.5. Після закінчення нормативного терміну навчання та виконання навчальної програми, випускники духовного училища (коледжу) складають випускні іспити та отримують диплом про неповну вищу духовну освіту за напрямом з православного богослов'я, з присвоєнням кваліфікації із спеціальності в галузі церковної діяльності, за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
    3.4.6. Випускники духовного училища (коледжу) мають право бути зарахованими в порядку співбесіди на навчання до вищих духовних начальних закладів вищого рівня, за рішенням прийомної комісії цих закладів, не нижче другого-третього курсів, у випадку продовження навчання за одним і тим же напрямом (спеціальністю) підготовки.
    3.4.7. Викладачі духовного училища (коледжу) з богословських дисциплін повинні мати базову або повну вищу духовну освіту.
    3.5. Духовна семінарія:
    3.5.1. Духовна семінарія - вищий духовний навчальний заклад ІІІ рівня акредитації, що здійснює підготовку кандидатів для пастирського служіння, фахівців з богослов'я (теології) та інших церковних спеціальностей з базовою вищою духовною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
    3.5.2. Нормативний термін оволодіння навчальною програмою в духовній семінарії складає:
   - на основі повної середньої освіти - 4 роки;
   - на основі неповної вищої духовної освіти - 2 - 3 роки.
    3.5.3. Форма навчання у духовній семінарії:
   - денна;
   - заочна;
   - дистанційна.
   Нормативний термін навчання за заочною та дистанційною формами навчання, за рішенням уповноваженого органу управління духовної семінарії, може бути збільшеним до шести місяців.
    3.5.4. Підготовка кандидатів для пастирського служіння, фахівців з богослов'я та інших церковних спеціальностей здійснюється через засвоєння ними православного віровчення, основ духовного життя та пастирського служіння, християнських норм моральності, а також через прищеплення любові до православного богослужіння.
    3.5.5. Після закінчення нормативного терміну навчання та виконання навчальної програми, випускники духовної семінарії складаю випускні іспити та отримують диплом про базову вищу духовну освіту за напрямом з православного богослов'я та за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, з відповідною спеціалізацією в галузі церковної діяльності (яка зазначається в додатку до диплому).
    3.5.6. Випускники духовної семінарії мають право продовжити навчання в духовних університеті, академії на умовах передбачених правилами про прийом до відповідних закладів.
   3.5.7. Викладачі духовної семінарії повинні мати повну вищу освіту, а для викладання богословських дисциплін - повну вищу духовну освіту.
   3.5.8. Для формування Вченої ради духовної семінарії, до її складу повинні входити не менше 50 % осіб з числа професорсько-викладацького складу, що мають відповідні наукові ступені та вчені звання.
    3.6. Духовні університет, академія:
    3.6.1. Духовні університет, академія - вищий духовний навчальний і науковий заклад ІУ рівня акредитації, що здійснює підготовку кандидатів для пастирського служіння, фахівців з богослов'я та інших церковних спеціальностей з повною вищою духовною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра.
    Духовні університет, академія мають право проводити підготовку фахівців з базовою вищою духовною освітою, з дотриманням положень, передбачених для духовної семінарії.
    3.6.2. Право на вступ до духовних університету, академії мають особи, які здобули базову вищу духовну освіту (семінарія, бакалаврат духовних університету, академії).
    3.6.3. Нормативний термін оволодіння навчальною програмою в духовних університеті, академії складає:
   -  на основі базової вищої духовної освіти - 2 роки.
    3.6.4. Форми навчання у духовних університеті, академії:
    - денна;
    - заочна;
    - дистанційна.
    Нормативний термін навчання за заочною та дистанційною формою навчання, за рішенням уповноваженого органу управління духовних університету, академії, може бути збільшеним до шести місяців.
    3.6.5. Підготовка кандидатів для пастирського служіння, фахівців з богослов'я та інших церковних спеціальностей здійснюється через засвоєння ними православного віровчення, основ духовного життя та пастирського служіння, християнських норм моральності, а також через прищеплення любові до православного богослужіння.
    3.6.6. Після закінчення нормативного терміну навчання та виконання навчальної програми, випускники духовних університету, академії складаю випускні іспити, захищають магістерську кваліфікаційну письмову роботу та отримують диплом про повну вищу духовну освіту за напрямом з православного богослов'я, з присвоєнням кваліфікації із спеціальності в галузі церковної діяльності, за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра з відповідною спеціалізацією (яка зазначається в додатку до диплому).
    3.6.7. Викладачі духовних університету, академії повинні мати повну вищу освіту, а для викладання богословських дисциплін - повну вищу духовну освіту, і як правило, відповідні наукові ступені та вчені звання.
    3.6.8. Для формування Вченої ради духовних університету, академії, до її складу повинні входити не менше 75 % осіб з числа професорсько-викладацького складу, що мають відповідні наукові ступені та вчені звання.
    3.6.7. При духовних університеті, академії можуть створюватись та діяти докторантура (аспірантура) з підготовки науково-педагогічних і педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
    3.6.8. Право вступу до докторантури (аспірантури) мають особи що здобули повну вищу духовну освіту або повну вищу освіту:
   - на основі повної вищої духовної освіти (духовні університет, академія) - для написання і захисту дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора богослов'я (теології) (кандидата богословських (теологічних) наук);
   - на основі повної вищої освіти (вищий навчальний заклад)- для написання і захисту дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі науки;
   - на основі здобутого наукового ступеня доктора богослов'я (теології) (кандидата богословських (теологічних) наук) - для написання і захисту дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора богословських (теологічних) наук;
   - на основі здобутого наукового ступеня кандидата наук, доктора філософії у галузі науки - для написання і захисту дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора наук (у галузі наук).
   3.6.9. Форми навчання в докторантурі (аспірантурі):
   - Денна;
   - Заочна;
   - У формі здобувача.
    3.6.10. Нормативні терміни оволодіння навчальною, науково-дослідною програмами і написання дисертаційного дослідження:
   На здобуття наукового ступеня доктора богослов'я (теології) (кандидата богословських (теологічних) наук, доктора філософії в галузі науки:
   - за денною формою навчання - 3 роки;
   - за заочною формою навчання - 4 роки;
   - здобувач - до 7 років.
   На здобуття наукового ступеня доктора богословських (теологічних) наук, доктора наук (в галузі наук):
   - за денною формою навчання - 3 роки;
   - здобувач - до 7 років.
    Право на захист дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора богословських (теологічних) наук, доктора наук ( у галузі наук) мають тільки особи, які здобули наукові ступені доктора богослов'я (теології) (кандидата богословських (теологічних) наук), доктора філософії в галузі науки і з дня захисту їх наукових дисертацій минуло не менше п'яти років.
    3.6.11. Захист дисертаційних досліджень на здобуття наукових ступенів може проводитись на засіданні Вчених рад або Спеціалізованих Вчених рад духовних університету, академії, персональний склад яких для розгляду даного питання 100 % формується з числа осіб, що мають відповідні наукові ступені та вчені звання.
    3.6.12. Рішення про присвоєння відповідного наукового ступеня Вченими радами або Спеціалізованими радами духовних університету, академії підлягає затвердженню Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви у встановленому порядку.
    3.6.13. Особи які успішно виконали навчальну і науково-дослідну програми докторантури (аспірантури) та захистили дисертаційні дослідження, у встановленому порядку присвоюється відповідний науковий ступень та вручається диплом.
    3.7. Духовні університет, академія здійснюють перепідготовку та підвищення кваліфікації професорсько-викладацького, наукового складу вищих духовних навчальних закладів та церковних фахівців у відповідності до спеціально затверджених навчальних програм.
    3.8. Статус вищого духовного навчального закладу, як духовного закладу Української Православної Церкви відповідного рівня акредитації, визначається рішенням Священного Синоду УПЦ та положеннями затвердженого Статуту про вищий духовний навчальний заклад.
    3.9. Вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом з православного богослов'я та фахівців з інших галузей церковної діяльності:
    3.9.1. До вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом з православного богослов'я та фахівців з інших галузей адаптованих до церковної діяльності, належать училища, коледжі, інститути, університети, консерваторії, академії та їх структурні підрозділи (відділення, інститути, факультети, кафедри тощо), які засновані за різними формами власності, окрім Церковної, і відносяться до системи Міністерства освіти і науки України, а дипломи їх випускників визнаються Українською Православною Церквою.
    3.9.2. Вищи навчальні заклади та їх структурні підрозділи, за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви можуть координувати свою освітньо-наукову діяльність із Учбовим комітетом, а їх представник може входити до його складу з правом дорадчого голосу. Співпраця між Учбовим комітетом при Священному Синоді УПЦ та вищими навчальними закладами (їх структурними підрозділами) регламентується у відповідності до положень укладених двосторонніх угод.»

  8. Необхідність викладу Розділу 3 проекту Концепції у новій редакції (розширеній та деталізованій) викликана з наступних причин:
    - уведення класифікації рівнів акредитації вищих духовних навчальних закладів та освітньо-кваліфікаційних рівні щодо їх випускників є необхідною передумовою для подальшого вирішення питання щодо визнання дипломів та атестатів духовних шкіл (про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання) на державному рівні, що у свою чергу потребує приведення термінологічних категорій в системі вищої духовної освіти Української Православної Церкви, до відповідних термінологічних категорій в системі Міністерства освіти і науки України;
    - зважаючи на вище викладене, термінологічні визначення та критерії щодо присвоєння наукових ступень в системі вищої духовної освіти і науки Української Православної Церкви необхідно привести у відповідність як до перехідних положень вітчизняного законодавства, так і тих міжнародних норм в галузі освіти і науки, до яких приєдналась Україна, і які найближчим часом будуть впровадженні в життя на законодавчому рівні в системі Міністерства освіти і науки України;
    - питання щодо побудови організаційної структури та канонічно-правової компетенції (прав і обов'язків) структурних підрозділів, посадових осіб вищих духовних навчальних закладів не відносяться до положень загальної Концепції вищої духовної освіти УПЦ і вже урегульовані в Статутах вищих духовних навчальних закладів, тому не повинні прописуватись в даному
проекті.
    9. П. 4.1. Розділу 4 проекту Концепції викласти в наступній редакції:
    «Навчальна діяльність у вищих духовних навчальних закладах передбачає засвоєння освітніх стандартів вищої духовної освіти, розроблених Учбовим комітетом за участю духовних шкіл та затверджених Священним Синодом Української Православної Церкви за поданням Учбового комітету.»
    10. Зважаючи на постановку питання про визнання дипломів випускників духовних шкіл на державному рівні, в п. 4.2. Розділу 4 проекту Концепції (щодо духовних семінарій, бакалавратів духовних університету, академії) закласти норматив співвідношення загальнообов'язкових дисциплін нормативного циклу, у співвідношенні до дисциплін варіативного циклу та факультативів на рівні «... 75 % на 25 %...».
    11. У п. 4.2. Розділу 4 проекту Концепції в дужках, де згадується тип вищого духовного навчального закладу (семінарія), прописати «...(духовні семінарія, бакалаврат університету, академії)...».
    10. У п. 4.3. Розділу 4 проекту Концепції в дужках, де згадується тип вищого духовного навчального закладу (академія), прописати «...(духовні університет, академія)...».
    11. Щодо Додатку № 1 до проекту Концепції духовної освіти Української Православної Церкви під назвою «Нормативні документи Української Православної Церкви про вищу духовну освіту» (що містить перелік із 39 найменувань) , то він потребує додаткового опрацювання та вивчення, які на сьогодні не є можливими з тих причин, що перераховані в ньому проекти нормативних документи іще не розроблені та не були надані для ознайомлення.
    Одночасно хотілось би звернути увагу на те, що основним організаційно - нормативним документом який визначає канонічно-правовий статус та повноваження духовних шкіл, їх структурних підрозділів, керівництва, професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, у відповідності до ст. 11 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та п. 5 Статуту про управління УПЦ, є затверджений Статут вищого духовного навчального закладу Української Православної Церкви. Зважаючи на це, при розробці уніфікованих нормативних документів в галузі регулювання вищої духовної освіти і науки слід не допустити втручання в статутну діяльність духовних шкіл та занадто не бюрократизувати її, необхідно уникнути зайвого дублювання нормативних документів та не допустити виходу за межі нормативних положень, які можуть носити виключно рекомендаційний та типовий характер.
    При напрацюванні проектів нормативних документів з регулювання вищої духовної освіти і науки, до цієї роботи слід залучити представників усіх вищих духовних навчальних закладів та проводити їх розробку з дотриманням положень Статуту про управління УПЦ і діючих Статутів вищих духовних навчальних закладів Української Православної Церкви.

З повагою і любов'ю у Христі

професор, архімандрит Віктор (Бедь),
ректор Ужгородської української богословської академії
імені святих Кирила і Мефодія
та Карпатського університету імені Августина Волошина,
Уповноважений Української Православної Церкви
з питань вищої освіти і науки

uuba adv 2020

koledzh uuba 2020

vydavnyctvo copy

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Вселенський патріархат пожертвував 90 тисяч євро на боротьбу з коронавірусом

Вселенський патріархат пожертвував 90 тисяч євро на боротьбу з коронавірусом

Константинопольська Православна Церква пожертвувала уряду Греції 50 тисяч і Туреччини 42 тисячі євро на бороть...

УПЦ Московського патріархату підбурює парафіян не дотримуватися карантину через коронавірус (ВІДЕО)

УПЦ Московського патріархату підбурює парафіян не дотримуватися карантину через коронавірус (ВІДЕО)

Коронавірусний карантин, який введений українською владою, обов’язковий до виконання, так як є головною у...

Хроніка брехні: як в УПЦ МП моляться за Россію

Хроніка брехні: як в УПЦ МП моляться за Россію

За назвою церква українська, але її Батьківщина - таки за поребриком Як відомо, в УПЦ (МП) постійно підкресл...

Подорож не виходячи з дому: 39 музеїв світу, які можна побачити онлайн

Подорож не виходячи з дому: 39 музеїв світу, які можна побачити онлайн

Провести карантин з користю і не засумувати.

12 сайтів, де можна читати або завантажити книги безкоштовно та легально

12 сайтів, де можна читати або завантажити книги безкоштовно та легально

Зазвичай, пошук сайтів, на яких можна завантажити книги чи то українською, чи іноземною мовою займає більш...

Річниця вторгнення угорських військ в Україну: як Карпатські "січовики" боронили рідну землю

Річниця вторгнення угорських військ в Україну: як Карпатські "січовики" боронили рідну землю

У ніч з 13 на 14 березня 1939 року на територію Карпатської України вторглися війська Угорщини, які отримали...

Юрія Полюховича призначено в.о. Міністра освіти і науки України – рішення Уряду

Юрія Полюховича призначено в.о. Міністра освіти і науки України – рішення Уряду

Тимчасове виконання обов’язків Міністра освіти і науки України покладено на Юрія Полюховича.

Розорення Києва Андрієм Боголюбським

Розорення Києва Андрієм Боголюбським

8 березня 1169 року війська коаліції північно-руських князівств на чолі з володимиро-суздальським князе...

У всіх регіонах ПЦУ має найвищі показники прихильності – соціологи (огляд преси)

У всіх регіонах ПЦУ має найвищі показники прихильності – соціологи (огляд преси)

До Православної церкви України позитивно ставляться 60,6% українців, твердять соціологи. Негативно лише...

У РПЦ істерика: Варфоломій планує зустріч всіх Предстоятелів, включаючи Епіфанія

У РПЦ істерика: Варфоломій планує зустріч всіх Предстоятелів, включаючи Епіфанія

Вселенський Патріарх Варфоломій має намір скликати назустріч предстоятелів усіх православних церков, включаю...

Кіріл програв з рахунком 4:11: Православні єрархи не хочуть зустрічатися з главою РПЦ

Кіріл програв з рахунком 4:11: Православні єрархи не хочуть зустрічатися з главою РПЦ

На зустріч православних церков в Аммані приїде в кращому випадку четверо патріархів з п’ятнадцяти.

Антіохійський патріарх також відмовився їхати на зустріч в Амман

Антіохійський патріарх також відмовився їхати на зустріч в Амман

Антіохійський патріарх Іоанн Х офіційно відмовився їхати на так звану братську зустріч в йорданський Ам...

Відео дня