Єпископ УАПЦ Віктор (Бедь): "Глава УПЦ КП Філарет (Денисенко) офіційно підтвердив небажання вести переговори про об’єднання Українських Церков і вимагає тільки приєднання всіх інших під його руку…"

21ifilГлава Української Православної Церкви Київського патріархату Філарет (Денисенко) черговий раз публічно, під час інтерв'ю від 06.01.2017 р. для 5-го телеканалу, підтвердив наступне:

1. Керівництво Української Православної Церкви Київського патріархату не бажає вести переговори з Українською Автокефальною Православною Церквою про об'єднання в єдину Помісну Українську Автокефальну Православну Церкву, а про об'єднання з Українською Православною Церквою Московського патріархату, Українською Греко-Католицькою Церквою Римського понтифікату, Мукачівською греко-католицькою єпархією Римського понтифікату взагалі не згадує.

2. Керівництво Української Православної Церкви Київського патріархату, за власною ініціативою і в односторонньому порядку, в 2016 році офіційно припинило будь-які переговори з Українською Автокефальною Православною Церквою про об'єднання, при цьому голослівно звинуватило у зриві переговорів чомусь УАПЦ. Одночасно із цим, керівництво УПЦ КП свідомо замовчує той факт, що саме посткомуністичної владою на чолі із Президентом України Леонідом Кравчуком за прямої участі тогочасного митрополита Української Православної Церкви Московського патріархату Філарета (Денисенка) в червні 1992 році незаконно і з порушення церковних канонів було знято з державної реєстрації Статут відродженої прабатьківської, майже 2000-літньої, Української Автокефальної Православної Церкви. В наслідок незаконного знаття з державної реєстрації Статуту УАПЦ, в червні 1992 – червні 1995 рр., було вчинено штучний розкол у відродженій прабатьківській Українській Автокефальній Православній Церкві та зупинено на рівні Вселенського патріархату проведення завершального етапу переговорів Святійшого Мстислава (Скрипника), Патріарха Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ про визнання на міжцерковному рівні Української Церкви.

3. Керівництво УПЦ КП шляхом приховування і фальсифікації правдивої історії з життя УАПЦ та УПЦ КП, вводячи в оману широку українську громадськість, органи державної влади та місцевого самоврядування робить все для того, щоб примусово приєднати УАПЦ до свого складу. При цьому керівництво УПЦ КП не приховує своє нестерпне бажання будь-якою ціною фактично знищити відроджену УАПЦ, забуваючи і замовчуючи те, що відродження Української Автокефальної Православної Церкви в Україні було розпочато іще в грудні 1917 року (сто років тому), а в складі її єпископу зберігається канонічна спадковість від єпископату Польської Православної Церкви з 1942 року, через офіційну і канонічну висвяту єпископів для УАПЦ в 1942 - 1944 рр. та подальше збереження цієї апостольсько-єпископської спадковості до наших днів. А збереження канонічної спадковості єпископату Української Автокефальної Православної Церкви від єпископату Польської Православної Церкви, а надалі і від єпископату Української Православної Церкви в США та Діаспорі в складі Вселенського патріархату, є одним із головних у питанні подальшого визнання Української Церкви на міжцерковному рівні. Також керівництво УПЦ КП часто наголошує на назві «Київський патріархат», але забуває доводити до відома широкої української громадськості, органів державної влади та місцевого самоврядування історичну правду про те, що Київський патріархат був проголошений в червні 1990 року саме відродженою Українською Автокефальною Православною Церквою на чолі із Святійшим Мстиславом (Скрипником), Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем УАПЦ, Першоієрархом УАПЦ в США та Діаспорі і ця історична подія відбулась задовго до проголошення новоствореної у червні 1992 року Української Православної Церкви Київського патріархату, яку очолює Патріарх Філарет (Денисенко). І тільки після незаконного зняття в червні 1992 року з державної реєстрації Статуту УАПЦ, шляхом фактичного рейдерства та здійснення штучного розколу в УАПЦ, новостворена в червні 1992 року Українська Православна Церква, під опікою Президента України Леоніда Кравчука (колишнього головного комуністичного ідеолога в УРСР, другого секретаря ЦК КПУ/КПРС) та колишнього Предстоятеля Української Православної Церкви Московського патріархату Митрополита Філарета (Денисенка), привласнила собі додаткову назву «Київський патріархат». В цей же час, у період з червня 1992 по червень 1995 рр., під тиском та примусом з боку тогочасної посткомуністичної державної влади переважну частину приходів відродженої прабатьківської Української Автокефальної Православної Церкви було підпорядковано новоствореній Українській Православній Церкві Київського патріархату, про що більшість прихожан УАПЦ навіть не здогадувались і можливо не здогадуються по сьогодні. Тому і на сьогодні більшість приходів Української Православної Церкви Київського патріархату, згідно реєстраційних документів (Статутів), юридично вважаються приходами відродженої прабатьківської Української Автокефальної Православної Церкви та про це також мовчать на всіх рівнях. Як і мовчать про те, що до останніх днів свого життя Святійший Мстислав (Скрипник), Патріарх Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви, Першоієрарх УАПЦ в США та Діаспорі просив та вимагав від посткомуністичної влади в Україні відновити державну реєстрацію Статуту відродженої УАПЦ, але за його життя цього так і не було зроблено. Мовчить керівництво УПЦ КП і про те, що Святійший Патріарх Мстислав (Скрипник) ніколи не визнавав свою належність до новоствореної в червні 1992 року Української Православної Церкви Київського патріархату і ніколи її не очолював, але не зважаючи на це керівництво УПЦ КП по сьогодні вводить в оману широку українську громадськість, органи державної влади та місцевого самоврядування і надалі продовжує поширювати неправду про те, що нібито Святійший Патріарх Мстислав (Скрипник) був їх очільником.

4. Поширення неправди та подальше здійснення фальсифікації правдивої історії щодо відродженої прабатьківської, майже 2000-літньої, Української Автокефальної Православної Церкви і надалі є головними методами, які використовуються керівництвом УПЦ КП проти УАПЦ та наносять суттєву шкоду на шляху з подолання розділення українських православних і утвердження єдиної Помісної Української Автокефальної Православної Церкви.

Сумне інтерв'ю...
І найстрашніше, що черговий раз широка українська громадськість, органи державної влади та місцевого самоврядування, на передодні Різдва Христового 2017 року, з питань церковного будівництва в Україні уведені в оману...

Але без правди перед Богом, українською нацією та українською церковною історією шлях до об'єднання і визнання на міжцерковному рівні Української Церкви знайти не можливо...

+ ВІКТОР (Бедь),
єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Карпатською і Тернопільською єпархіями
Української Автокефальної Православної Церкви
Ужгород – Тернопіль,
07.01.2017 р.