15 липня в інформагентстві «УНІАН» відбулась прес-конференція на тему «1150-річчя з часу першого Оскольдового Хрещення Русі». У прес-конференції взяли участь Протоієрей В.Савельєв, голова видавничого відділу УПЦ, настоятель церкви св. Апостола Андрія Первозванного біля Оскольдової могили; Сігов К.Б., кандидат філософських наук, директор видавництва "Дух і Літера" та Центру Європейських гуманітарних досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія"; Шумило С.В, автор книги «Князь Оскольд і християнізація Русі»; Жук П.Ф., голова «Товариства пам'яті князя Оскольда», заступник голови Голосіївської райдержадміністрації м. Києва.

   Під час прес-конференція відбулася презентація книги Сергія Шумило «Князь Оскольд і християнізація Русі», присвяченої 1150-річчю з часу першого Оскольдового Хрещення Київської Русі, яку видано у видавництві «Дух і Літера» з благословення Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви.

   Книга присвячена питанням початкової християнізації Київської Русі в IX столітті. Спираючись на різні історичні свідчення, автор досліджує факти прийняття християнства князем Оскольдом Київським після походу на Константинополь у 860 році, а також його мученицької смерті в 882 році від рук язичників, очолюваних Олегом. У книзі подані висловлювання авторитетних істориків і ієрархів Православної Церкви про перше Оскольдове Хрещення Русі, а також на основі архівних матеріалів зібрані факти вшанування князя-мученика Оскольда-Миколая в дореволюційні часи. У книзі автор, з нагоди ювілею 1150-річчя від початку християнізації Русі за князя Оскольда Київського, закликає читачів ушанувати першого київського князя-християнина, мученика за віру Христову, чий подвиг ліг в основу більш ніж тисячолітньої історії християнства на Русі, але пам'ять про якого несправедливо було забуто нащадками.

   Книгу рекомендовано до друку рецензійною комісією Української Православної Церкви, а також кафедрою філософії і культурології Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Науковий редактор книги - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Констянтин Гломозда. Літературний редактор - кандидат філологічних наук Світлана Шумило (Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка). Видання книги здійснено видавництвом «Дух і Літера». Обсяг - 120 сторінок.

   Як повідомили учасники прес-конференції, 15 липня, у день Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні (Візантія), за старою дореволюційною традицією відзначається пам'ять про перше Оскольдове Хрещення Київської Русі, яке відбулося на 128 років раніше за Володимирове Хрещення. У 2010 році сповнюється 1150 років від часу походу на Константинополь у 860 році Великого київського князя Оскольда та прийняття ним після цього християнства. В наслідок цих історичних подій, цього ж року було укладено мирний договір між Візантійською імперією та Київською Руссю. Укладення такого договору, однозначно засвідчує факт того, що вже на 860 рік, Велике князівство Київське визнавалось на міжнародному рівні, як могутне і самостійне державне утворення з багатовіковою історією на чолі із праукраїнськими князями із династії Кия (а не Рюріків, як це хибно стверджують російські придворні та привладні історики).

   Нагадаємо що 24 червня ц.р. на спільному засіданні Вчених рад Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина було заслухано інформаційні повідомлення ректора академії і університету, професора, архімандрита Віктора (Бедь) та проректора з наукової та методичної роботи Гайданка Є. І. про роль та значення військового походу Великого Київського князя Оскольда на Константинополь (Царьград) у 860 році, внаслідок якого було укладено мирний договір між Візантійською імперією і давньоукраїнською державою Київською Руссю та прийняття в їх наслідок Оскольдом християнства, для подальшого поширення та примноження на українських землях християнських цінностей і утвердження державності. Зважаючи на історичну роль вищезазначених подій для подальшого розвитку української нації та державності, зокрема, прийняття християнства Великим Київським князем Оскольдом, як незаперечний факт визнання християнства політичною елітою давньоукраїнської держави Київської Русі, беручи до уваги те, що укладення мирного договору між Візантійською імперією та давньоукраїнською державою Київською Руссю свідчить про правовий статус Київської Русі як суб'єкта міждержавних відносин в період Середньовіччя та доводить існування давньоукраїнської незалежної держави задовго до вище наведених подій ІХ століття, відмічаючи роль Київської Русі, як впливової європейської держави у тогочасному геополітичному просторі Вчені ради ухвалили наступні рішення:

  1. Відзначити на базі Духовно-навчально-наукового комплексу (ДННК) "Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія - Карпатський університет імені Августина Волошина" 1150-ту річницю з Дня укладення мирної угоди між Візантійською імперією та давньоукраїнською державою Київська Русь і прийняття християнства Великим Київським князем Оскольдом (860-2010 рр.);

  2. Проректору з наукової та методичної роботи (Гайданка Є. І.) та проректору з богословської науково-дослідної роботи (ігумен Арсеній (Бочкарь)) до 25 серпня 2010 року підготувати та подати на затвердження ректору академії та університету (архімандрит Віктор (Бедь)) проект плану заходів урочистого відзначення 1150-ої річниці з Дня укладення мирної угоди між Візантійською імперією та давньоукраїнською державою Київська Русь і прийняття християнства Великим Київським князем Оскольдом (860-2010 рр.);

   3. Звернутися до Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, Президента України Віктора Федоровича Януковича, Міністерства освіти і науки України, Академії наук України, Академії педагогічних наук та Всеукраїнської асоціації політичних наук з проханням розглянути питання про можливість відзначення на загальноцерковному, загальнодержавному та загальнонауковому рівнях 1150-ої річниці з Дня укладення мирної угоди між Візантійською імперією та давньоукраїнською державою Київська Русь і прийняття християнства Великим Київським князем Оскольдом (860-2010 рр.) протягом 2010 року.

  Як засвідчують вітчизняні та візантійські літописні джерела, у 860 році багаточисельне язичницьке військо князя Оскольда Київського з моря та суші оточило столицю християнської Візантійської імперії - Константинополь, погрожуючи руйнуванням міста та винищенням його мешканців. Проте втручання Промислу Божого навіть лихо обернуло на добро. Після молебню та покладання Св. Патріархом Фотієм Ризи Божої Матері у море під час облоги русичами Константинополя, здійнялась буря і «потопи безбожних Руси кораблі». Внаслідок такого чуда Божої Матері, явленого у 860 році, князь Оскольд Київський та частина руського війська, вражені силою та величчю християнського Бога, прийняли святу православну віру. Саме з цієї події у IX ст. розпочався нелегкий і довготривалий процес християнізації Київської Русі.

   За словами академіка П. Толочко, саме з цього часу починається і дипломатичне визнання Київської Русі на міжнародному рівні, адже саме з цього часу "начася прозиватись Руська земля" (за "Повістю времінних літ"). Більше того, той факт, що саме з цієї події у візантійських та інших закордонних хроніках починається офіційних відлік історії Русі, акад. Б. Рибакову та проф. М. Брайчевському дав привід стверджувати про започаткування у вітчизняному літочисленні особливої т.зв. "києво-руської ери". І це саме тому російський історик В.Ключевський (1841-1911) стверджував, що «Руська держава заснувалась діяльністю Оскольда... З Києва, а не з Новгороду пішло політичне об"єднання руського слов"янства».

   За влучним висловом першого ректора Київського університету Св. Володимира проф. М.Максимовича, без Оскольдового хрещення у 860 р. не відбулося б на Русі і Володимирового Хрещення у 988 р., адже саме прийняття хрещення князем Оскольдом приготувало грунт для початкового поширення християнства та подальшого хрещення св. княгині Ольги, а згодом і її онука св. князя Володимира Великого.

   Учасники прес-конференції наголосили, що факти походу князя Оскольда Київського на Константинополь у 860 році описані у "Повісті времінних літ", Іоакимівському, Никонівському, Густинському літописах, Київському Синопсисі та інших вітчизняних джерелах. Аналогічне свідчення про похід Оскольда ми знаходимо і в болгарському рукописі Хронографу Георгія Амартола. Ці стислі згадки доповнють цінні свідоцтва з візантійських хронік. Важливим джерелом з цього питання слугує також візантійська хроніка Манасії, яку  в  1894  р.  опублікував  Франц  Кюмон:  в ній подається  навіть  точна  дата  нападу  Руси  на  столицю  Візантії - 18  червня  860  року.  Однак  найціннішими  джерелами  про  ті  події  слугують  свідчення  очевидця - патріарха  Св. Фотія  Великого  (858-867;  878-886), який не лише повідомляє про  напад  Русі на  Костантинополь,  а  й  свідчить,  що  руські  князі,  настрашені  чудом  Божої  Матері,  відмовились  від  язичництва  і  визнавши  істинність  віри  Христової,   виявили  бажання  охреститися.  Окрім  цього,  згідно  свідчень  Св.  Фотія,  цісар  Михаїл  ІІІ  вислав  до  Києва  православного  єпископа  та  священників,  і  на  Русі  навіть  було  засновано  окрему  митрополію, яка вже на поч. Х ст. посідала 61 місце у диптиху Константинопольского патріархату.

   Під час прес-конференції голова видавничого відділу УПЦ протоіреєй Володимир Савельєв розповів, що в пам'ять про чудо Божої Матері у 860 році під стінами Константинополя, Св. Патр. Фотій запровадив щорічне святкування 2/15 липня свята Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні. Проте це свято особливо дороге не тільки для православних греків, але й для нас, адже воно по праву може вважатися і днем початку християнізації Київської Русі. І це тому, до революції, саме у цей день прийнято було вшановувати пам'ять нашого першого київського православного князя-мученика Оскольда (у св. хрещенні Миколай), який за сповідування віри Христової у 882 році прийняв мученицьку смерть від язичників, очолюваних Олегом (що діяв за наказом роду Рюріків). Своєю мученицькою смертю він розпочав історію християнства на Русі. І хоч тоді цей процес було штучно перервано, проте вже в середині Х ст. за святої блаженної княгині Ольги справу князя Оскольда щодо християнізації Русі було поновлено, а в 988-989 рр. довершено за святого рівноапостольного князя Володимира Київського, який остаточно утвердив святу православну віру в Київській Русі.

   В пам'ять про ці події та з нагоди 1150-річчя від початку офіційного прийняття християнства політичною елітою Київської Русі, за стародавньою традицією, у день Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні 15 липня православні молитовно вшановують пам'ять першого київського православного князя-мученика Оскольда-Миколая (слов'янина із династії Кия), який віддав своє життя за торжество святої православної віри.

   Під час прес-конференції її учасники також повідомили, що видання книги Сергія Шумило - це один із перший кроків на шляху до відродження вшанування князя-мученика Оскольда-Миколая Київського. Вже восени 2010 року з нагоди 1150-річчя від початку християнізації Русі на базі Київської духовної академії УПЦ планується організувати міжнародну науково-церковну конференцію, яка буде спеціально присвячена темі першого Оскольдового Хрещення Русі. Аналогічно міжнародну наукову конференцію з цього питання у жовтні планується провести за підтримки ЮНЕСКО у Санкт-Петербурзі (Росія). Планується до кінця 2010 року проведення конференцій з нагоди означеного ювілею також в Ужгородській українській богословській академії ім. свв. Кирила і Мефодія та інших навчальних духовних і світських закладах.